Колядки к Рождеству страница 18 из 24

По цьому дому, по веселому,
Чи дозволите колядувати,
Колядувати, ваш дім звеселяти,
Діточок збудити, діточок збудити,
Христа славити?!

Бігла теличка да з березничка,
Да й стала.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай кусок сала!
Бігла теличка да з березничка,
Я й попасу.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай ковбасу!
Бігла теличка да з березничка,
Забігла до дядька в двір.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай, дядьку, пиріг.
Як не даси пирога,
Візьму вола за рога
Да поведу на моріг,
Та й викручу правий ріг,
У ріг буду трубити,
А воликом робити.

Ой в ліску, в ліску листя на грабі.
Заколядуймо ми своїй бабі,
У нашої бабці добрая душа,
Винесе вона цілого книша,
До того книша ціла ковбаса.

Пречистая Діва Сина породила
Так рано, так рано раненько,
Радуйся земленько,
Бо Христос ся народив.

Ангели співають, пастирям звіщають:
Слава!
Слава на небі, а спокій на землі,
Всім людям спасенє.

І Пастирі спішно, біжать утішно,
Щоб Христа,
Щоб Христа витати і поклін віддати
В вертепі на сіні.

А за блеском зорі ідуть в покорі
Три царі,
Три царі, звіздарі і приносять дари
Христови в офіру.

І ми також нині Ісусу Дитині
Поклін всі,
Поклін всі віддаймо і прославляймо
Щирим, чистим серцем.

Пречиста Діва Божого Сина вродила,
Сина вродила і Його в яслах повила.

Ангели Божі з неба злітають, співають,
З неба злітають, Христа в вертепі втішають.

Вівчарі перші за співом з неба приходять,
Вони приходять, Божого Сина знаходять.

Царі зі сходу та за звіздою вітають,
Бога вітають та свої дари складають.

Почувши Ірод, що Христос Господь родився,
Він озлобився і Христа вбити рішився.

Та святий Йосиф про замір Ірода знає,
Бере Дитятко і у Єгипет втікає.

Понад Вифлеємом зірка засвітила, радуйся...
Там Пречиста Діва Сина породила, радуйся...
В яслах положила на шовковім сіні,
Ніженьки накрила Богові Дитині, радуйся...

Над вертепом чути хор ангельських співів, радуйся...
Біжать до Ісуса пастушки щасливі, радуйся...
Радісно вітають Йосифа й Марію,
Тихо поглядають на Дитя-лелію, радуйся...

Три царі зі сходу йдуть Христа вітати, радуйся...
Вносять до вертепу дари пребагаті, радуйся...
Подарунки склали Христу-Господеві
І поклін віддали їх володареві, радуйся...

Спить Ісус-Дитятко на шовковім сіні, радуйся...
Ангели співають про діла Господні, радуйся...
А цілий світ тоне в радощах без краю,
Отворилась брама, що веде до раю, радуйся...

По всьому світу стала новина:
Діва Марія Сина родила.
Сіном притрусила,
В яслах положила
Господнього Сина.

Діва Марія Бога просила:
– В що ж би я Сина свого сповила?
Ти, небесний Царю,
Пришли мені дари,
Сього дому господарю.

Зійшли Ангели з неба до землі,
Принесли дари Діві Марії:
Три свічі воскові,
Ще й ризи шовкові
Ісусови Христови.

Засіяла звізда з неба до землі,
Зійшли Ангели к Діві Марії.
Співають Їй пісні,
Господній Невісті,
Радости приносять.

Пас Василько стадом коні, гейом, гейом,
Пас Василько стадом коні, гейом, гейом.

Всі му коні повтікали, гейом, гейом,
Лише один му ся зістав, гейом, гейом.

Лише один му ся зістав, гейом, гейом,
Що ся на нім напроїжджав, гейом, гейом.

До батенька по шапочку, гейом, гейом,
До матінки по сорочку, гейом, гейом.

До братика по шабельку, гейом, гейом,
До сестрички по хустинку, гейом, гейом.

До милої по перстінець, гейом, гейом,
Та по золотенький вінець, гейом, гейом.

Ой, гордопишний пан господарю,

Приспів:
Ой дай, Боже!

Ой маєш бо ти та в чім гордіти:
По твоїм дворі сам Господь ходить,
Сам Господь ходить та все лагодить.
Ой маєш бо ти три сади своїх:
А в першім саду виноградячко,
А в другім саду ярі пчілоньки,
А в третім саду райські пташечки.
Ой десь ся взяли буйні вітрове,
Порозчімхали виноградячко,
Повивертали ярі пчілоньки,
Порозганяли райські пташечки.
Стій, господарю, та й не журися:
Виноградячко позростається,
Ярі пчілоньки попідносяться,
Райські пташечки позлітаються.
І за цим словом бувай же здоров.

Колядин, колядин,
А я в батька один.
По колінця кожушок,
Дайте, дядьку, п’ятачок.
А п’ятак не дорогий,
Дайте, тітко, ще й другий.
З Святим вечором!