Надвечір’я Богоявлення (Другий Святвечір)

Підібрано 30 з 55

Щедрий вечір, добрий вечір,
Христу, Христу, Марію!
На престолі стояла,
Три крижики тримала:
«А ви, люди, знайте,
Наше право дайте,
Наше право — калача,
Виженемо рогача
На старий переліг,
Заб'єм му правий ріг,
Правим рогом трубити,
Хвостом, хвостом гонити».
#1
Тікай, кутя, із покуття,
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!
#2
Плила Касуня бистров рікою,
В Дунаю!
В Дунаю, море,
Касуню, зоре,
Серденько!
За нев батенько над береженьком:
«Подай, Касуню,-білую ручку!
В Дунаю! і т. д.
«Ручки не даю, най си пливаю».
В Дунаю! і т. д.
Плила Касуня бистрою рікою,
В Дунаю! і т. д.
За нев матенька, братенько, сестричка — і т. д.
Плила Касуня бистров водою,
В Дунаю! і т. д.
За нев миленький до береженька:
«Подай, Касуню, білую ручку!»
В Дунаю! і т. д.
Ручку подала, сама виплила
З Дунаю!
З Дунаю, море,
Касуню, зоре,
Серденько!
#3
Ой слухай, козо,
Де труби гудуть,
Там млинці печуть,
То і нам дадуть.
Хазяїн іде, пожиток несе,
Перший пожиток -
Мірочка гречки,
Другий пожиток -
Мірочка жита,
Третій пожиток -
Решето вівса,
Та й щедрівка вся!
За ці щедрівки -
Кружальце ковбаски,
А з цієї мови
Будьте здорові!
#4
Від усієї душі щиро вітаю Вас зі Святом Богоявлення та Хрещення Господа нашого Іісуса Христа!
На Україні з давніх часів існує одна гарна колядка в якій співається про те, що вся Земля повинна радіти, бо в цей час до неї прийдуть три великих Свята. Хрещення Господнє є третім з цих Свят.

Сьогодні ми п’ємо святу Богоявленську воду для захисту від усього злого і для нашого зцілення, а також з радістю згадуємо той урочистий день, коли Господь наш Іісус Христос прийшов до святого Предтечі і Хрестителя Іоанна на річку Йордан і хрестився від нього.

Саме в цей день людям явилася Пресвята Трійця, від чого це Свято і називається Богоявленням.
#5
Від усієї душі щиро вітаю Вас зі Святом Богоявлення та Хрещення Господа нашого Іісуса Христа!
На Україні з давніх часів існує одна гарна колядка в якій співається про те, що вся Земля повинна радіти, бо в цей час до неї прийдуть три великих Свята. Хрещення Господнє є третім з цих Свят.

Сьогодні ми п’ємо святу Богоявленську воду для захисту від усього злого і для нашого зцілення, а також з радістю згадуємо той урочистий день, коли Господь наш Іісус Христос прийшов до святого Предтечі і Хрестителя Іоанна на річку Йордан і хрестився від нього.

Саме в цей день людям явилася Пресвята Трійця, від чого це Свято і називається Богоявленням.
#6
Хай ялинка мерехтить,
Хай щедрівочка дзвенить,
Бажаю бути всім здоровим,
Вітаю вас з Охрещенням Христовим!
#7
Водохресні свята - той час, коли потрібно очистити свої гріховні думки і позбутися від усього негативного, попросити вибачення у близьких і побажати їм всього найкращого.
#8
Водохресні свята - той час, коли потрібно очистити свої гріховні думки і позбутися від усього негативного, попросити вибачення у близьких і побажати їм всього найкращого.
#9
Пусть день Крещения великий
Вам только благодать сулит!
Пусть счастье будет многоликим,
Пусть справедливость победит!
#10

Найближчі свята
17 квітня
18 квітня
20 квітня
23 квітня

Тариф L на 3 міс.

Надвечір’я Богоявлення

Надвечір’я Богоявлення – 18-те січня — українці відзначають святковою трапезою, що носить сімейний характер. Напередодні свята Богоявлення, християни східного обряду святкують Надвечір’я Богоявлення, яке у народі ще зветься Другий Святвечір або ж Голодна Кутя. Так само, як і в Різдвяний святвечір, у цей день слід дотримуватися суворого посту, а увечері християнські родини збираються за святковим столом, де подаються пісні страви.

Надвечір’я Богоявлення – 18-те січня — українці відзначають святковою трапезою, що носить сімейний характер. Віруючи від ранку і до вечора цього дня постують, а сідають до столу тільки після служби у церкві та освячення води, яку вживають натщесерце для зцілення душі і тіла. Освяченою водою господар колись також кропив усіх членів сім'ї, хату, подвір'я, господарські будівлі, домашню худобу, сільськогосподарський реманент. Кропилом служив пучечок колосків із «дідуха», або із засушених васильків. Водночас, один із членів родини писав крейдою або олівцем хрести на хатніх речах, начинні, дверях, вікнах, одвірках, господарських спорудах. На території західноукраїнських земель хрести виписували часто розведеним на посвяченій воді тістом. Перед самою вечерею знову окроплювали хату свяченою водою та обкурювали зіллям. Далі господар заміщував кутю (з маком, медовою ситою, горіхами), набирав її у ложку й, ставши перед вікном або на порозі, закликав мороз (бурю, вовка) куті їсти. Взамін, щоправда, просив не зашкодити людям, полям, посівам і худобі. В деяких регіонах при цьому приказували, звертаючись до злих сил: «… не дамо вам Святої вечері… будьте голодні, холодні, неприкаяні. Згиньте з голоду…». Звідси, вважається, й походить назва "Голодна кутя", а тому родина, сідаючи за стіл, вже не продмухує свої місця. В інших регіонах України вважали, що на третю, останню кутю — «Голодну кутю» — подавати слід 12 пісних страв, та вже не запрошували святих душ, які, вважалося, знову повертаються на «той світ», а тому це й для них був голодний Святвечір. На вечерю подаються лише пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, голубці, пироги, гречані млинці на олії, обрядовий хліб, кутя та узвар. Після вечері всі члени сім'ї колись клали свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, – «щоб хліб родився». Господиня брала залишки святочних страв, змішувала їх з борошном та сіном і господар частував ними домашню живність. У деяких регіонах діти або парубки бралися «проганяти кутю»: «Геть кутя з покутя, а ти, узвар, йди на базар», — при цьому стукали макогонами по воротах, розбивали горшки та тричі стріляли з рушниць, проводжаючи цим душі померлих, щоб не залишалися між людьми і не шкодили живим.