Святої Ксенії Римлянки

Підібрано 31 з 39

З днем Оксани вітаю,
Здоров’я міцного бажаю.
Щоб щастям життя вирувало,
Все тільки приємне тобі дарувало.
Щоб хліб завжди був на столі,
Й стрічались добрі люди на путі.
Хай Матінка Божа тебе оберігає,
І завжди з тобою в дорогу ступає.
#1
З днем ангела Оксанко, вітаєм,
Здоров’я міцного бажаєм,
Хай здійсняться мрії,
Усі сподівання і надії.
Місяць і зіроньки ясні,
Хай світять тобі у ночі.
А в день хай сонечко сяє,
І своїм теплом зігріває.
Хай ангел тебе оберігає,
І завжди на допомогу поспішає.
#2
Сьогодні пташки щебетали,
Й мені про те розказали,
Щоб ми усі святкували,
Іменини Оксани.
Хай зоря щастя завжди сяє,
У день, вночі і не згасає.
Хай доля радісна буде,
Добро і втіху лиш несе.
#3
Сьогодні - Оксани,
Бажаю людської пошани.
Здоров’я міцного,
Кохання палкого.
Щоб доля твоя,
Мов казка була.
Щоб серце співало,
Всяке лихо минало.
Щоб ангел охороняв,
Твою душу і тіло.
А Господь щоб тобі посилав,
Усе те, чого ти просила.
#4
Сьогодні, Оксано,
Іменини твої.
Бажаю тобі забави,
Веселись від душі.
Бокал вина я піднімаю,
За твоє щастя випиваю.
Здоров’я міцного,
Хай Господь пошле.
Сонця ясного,
Щоб зігрівало тебе.
#5
Сьогодні хороший день,
День імені твого – Оксани.
Вітання тобі, складаєм пісень,
Бажаєм від людей великої шани.
Хай Господь тобі пошле,
Ангела охоронця,
А він хай тебе береже,
Бо ти для нас є промінчиком сонця.
#6
Знов на землю, біло вбрану,
Сніг легенький пролітає,
Це в мороз зима Оксану
З іменинами вітає!

Та відому мудрість здавна
Говорили добрі люди,
Що яка в цей день Оксана,
То й весна такою буде!

Тож, Оксанко, Ксеню, Ксюшо!
Приготуй усмішку ясну!
Подаруй в зимову стужу
Запашну весну прекрасну!!!
(Тетяна Чорновіл)
#7
З днем ангела, Оксано, вітаю,
Здорoв'я міцнoго бажаю,
Хай здійсняться мрії,
Усі спoдівання і надії.
Місяць і зірoньки ясні,
Хай світять тoбі унoчі.
А в день хай сoнечкo сяє,
І свoїм теплoм зігріває.
Хай ангел тебе oберігає,
І завжди на допoмогу пoспішає.
#8
Сьогодні – Оксани,
Бажаю людської пошани.
Здоров'я міцного,
Кохання палкого.
Щоб доля твоя,
Мов казка була.
Щоб серце співало,
Всяке лихо минало.
Щоб ангел охороняв,
Твою душу і тіло.
А Господь щоб тобі посилав,
Усе те, чого ти просила.
#9
Хай Оксану нашу ангел вберігає,
І в усьому завжди їй допомагає!
Хай тобі Господь із неба,
Додає усе, що треба.
Щоб добре серце мала,
І усім допомагала,
Розцвітала, багатіла,
І з роками молоділа.
Друзі щоб добра бажали,
На роботі поважали,
Щоби жити було мило,
Щоб завжди була щаслива!
#10

Найближчі свята
20 червня
23 червня

Святої Ксенії Римлянки

6 лютого пам’ять святої Ксенії Римлянки. Цього дня з іменинами вітають всіх Оксан, бо ім’я Оксана – це зукраїнізований варіант імені Ксенія.

Покровителька усіх нинішніх іменинниць жила у Римі у V столітті, мала ім’я Євсевія і була єдиною дочкою заможного сенатора. Батько заручив її з багатим хлопцем. Проте Євсевія відчувала покликання до самотнього життя в монастирі, хоча нікому про це не казала. Батьки тим часом готувались до весілля. Перед самим вінчанням дівчина наважилася на втечу і про свій намір розповіла двом служницям, яким довіряла. Служниці вирішили втекти разом з Євсевією. Дівчата переодягнулись в чоловічий одяг, сіли на корабель і попливли до Єгипту. Висадились вони на малозаселеному острові Коа, неподалік карійського міста Аликарнаса, знову переодягнулися у жіночий одяг, винайняли маленький будиночок та почали жити монашим життям – у пості, молитві та праці. Євсевія назвала себе Ксенією (з грецької – «чужою», «подорожньою») та просила своїх служниць-подруг ніколи нікому не розповідати, хто вона і звідки. Монахиням було важко без духівника і вони просили помочі в Бога. Одного дня, повертаючись з Єрусалиму, до них завітав у гості отець Павло, ігумен монастиря святого Андрія в місті Миляса (сьогодні це місто Міляс у Туреччині). Побачивши, що свята Ксенія та її подруги не мають духовного проводу, священик забрав їх до Миляси. У цьому місті Ксенія придбала дім недалеко від церкви та зробила з нього монастир. Незабаром ще кілька дівчат захотіли вести чернече життя. Так було засновано новий монастир, який називали Коа. Свята Ксенія була дуже лагідною, мовчазною, тихою, повною любові. Коли отця Павла висвятили на єпископа, він висвятив Ксенію на дияконису, щоб допомагала в храмі та опікувалась жінками. Проте Господь рано покликав цю святу до Себе, і Ксенія відчувала, що має померти. Вона закликала сестер до монастирської церкви, попрощалась з ними, попросила, щоб молились за неї, а ще – щоби залишили її на самоті. Свята довго молилася, і раптом у храмі засяяло ясне світло та полинув приємний запах. Коли монахині зайшли до церкви, то побачили, що ігуменя Ксенія відійшла до Бога. Саме тоді владика Павло з вірними повертався до Миляси з одної урочистості. Люди побачили над монастирем Коа блискучий хрест в осяйному вінку. Єпископ зрозумів з’яву і сказав: «Ігуменя Ксенія вмерла». На похорон святої прийшли багато людей, а ясний блискучий хрест супроводжував їх до місця поховання. При мощах та при гробі святої Ксенії сталося багато чудесних оздоровлень. Невдовзі Господь також покликав до себе і служниць цієї святої. Одна з них перед смертю розповіла таємницю святої про її знатне походження. Свята Ксенія – добрий приклад любові та монашого життя.