Прикольні тости віршем сторінка 2 із 4

Ти кострубатий, милий мій,
Як екзотичний ананас...
У тиші цій глухонімій,
Давай — не вип'ємо за нас!

Чуєш, куме, пити будеш?
— Можу тільки лиш пригубить.
— А ти жінку свою любиш?
— Ну, та хто ж її не любить!

За тебе вип'ємо тепер...
Куди це так кума спішить?..
А що, Іван хіба помер?
А я дивлюсь — в труні лежить.

Родичаємося ми.
Як жили б ми без куми?
І нагода є, тому —
Вип'єм, куме, за куму!
Хай щастить їй і на тебе,
Та й на мене, коли треба!

Я без кумів — як без ума.
Кума — свята перед богами.
І п'ю за те я, щоб кума
В життя впиралася рогами!

Чарчину випити — святе.
Тим паче, за людей хороших,
Тож, разом вип'ємо за те,
Щоб і на нас напали гроші!

Мужчини з клану не святих!
До вас це слово щире й чуле:
Давайте вип'ємо за тих,
Хто нині дома не ночує!

П'ємо за посмішки дівочі
І за серця палкі жіночі!
Й за ніжки файні тих і тих!
За наших — грішних і святих!
— До дна!

Коли якась юнка
Струмок переходить сумлінно, —
Спідничку свою
Підніма по коліна...
Так вип'ємо за те,
Щоб весь жіночий рід
Й моря переходив отак от,
Тобто в брід!

Чоловіки!
За вас є випити потреба,
За вас, найкращих із найгірших,
Хто може і постояти за себе,
А коли треба, — то й полежати за інших!