Андрій Первозванний: факти та передання

Андрій Первозванний: факти та передання

Святий Андрій — найперший апостол, який став послідовником Христа, тому його назвали “Первозванним”.

Актуально! Підберіть гарні слова привітань у розділі Святого Апостола Андрія Первозванного які легко запам'ятовуються206 привітань, 1 листівка
Святий Андрій — найперший апостол, який став послідовником Христа, тому його назвали “Первозванним”. Його день ми відзначаємо 30 листопада за Григоріанським календарем, 13 грудня – за Юліанським. Апостол Андрій був спочатку учнем Івана Хрестителя. Другого дня після хрещення Ісуса в Йордані “знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів. Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: “Ось Агнець Божий”. Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом”. Андрій пішов за Христом із ще одним, неназваним учнем, хоча чіткі вказівки на конкретну годину в Євангелії від Івана непрямо вказує на свідка цієї події, цього другого учня Івана Хрестителя — апостола Івана. Наступна зустріч Андрія з Ісусом відбувається тоді, коли Христос після хрещення і перебування 40 днів у пустелі оселяється в Капернаумі. Ісус, “йдучи попри Галилейське море, побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, його брата, що закидали сіті у море, бо були рибалки. І до них мовив: “Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей.” І ті негайно кинули сіті й пішли за ним” Після Вознесіння Христа та зіслання Святого Духа Андрій Первозванний, як і інші апостоли, вирушив проповідувати Євангеліє. Отці Церкви, зокрема Григорій Богослов, Григорій Великий, Йоан Золотоустий, Єронім, погоджуються з тим, що святий Андрій навчав у Греції, в Епирі, він просвітив Ахаю, і, згідно з переданням, він перший голосив слово Боже у м. Візантій (теперішній Константинополь). Там він обирав священиків та єпископів, щоб продовжували його справу. Найстаріші церковні письменники стверджують, що апостол Андрій проповідував науку Христову в Скитії, тобто на території Русі. Літописець Нестор та інші розповідають, на основі передання, що святий Андрій з учнями своїми йшов вгору по Дніпру, аж до пагорбів, де згодом постав Київ. Тут святий апостол переночував, а вранці сказав до учнів: “Бачите ті гори? Знайте, що на них засіяє благодать Божа і постане тут велике місто, і багато в ньому буде церков, і вся земля ця просвітиться святим хрещенням”. І, поставивши тут хрест, пішов далі. Папа Римський Климент (І ст.) та автор слов’янської писемності Кирило вивчали відомості про перебування апостола в Криму. Існує думка, що святий Андрій мандрував Скіфією від 10 до 20 років. В кінці своєї подорожі апостол з берегів Понту (Чорного моря) через Пропонтиду (Мармерове море) перейшов до Фракії, а потім до Греції. Cвятий Андрій прийняв мученицьку смерть у грецькому місті Патри. На смерть його засудив намісник Егей, велівши прив’язати святого апостола на скісному хресті. Це сталося у 77 році, за часів правління імператора Нерона. Мощі святого апостола Андрея у 355 р. було перенесено до Царгорода і складено разом з мощами святого євангелиста Луки і святого Тимотея у церкві святих Апостолів. Імператор Аркадій на честь святого Андрія побудував у Царгороді величну церкву. Коли хрестоносці захопили Царгород, то кардинал Петро Капуанський у 1208 р. переніс мощі святого до Італії, до міста Амальфи. У 1418 р. голову святого Андрія перенесли до Риму, до храму святого Петра. На Київській горі, де колись, згідно з переданням, апостол Андрій провістив майбутнє Русі, смоленський князь Мстислав Романович у 1212 р. побудував церкву Воздвиження Чесного Хреста. Через шість років її перебудували і посвятили пам’яті святого Андрія.